Розвиток пізнавальної активності.

28 Авг

Розвиток пізнавальної активності.

Природа — це Батьківщина, дім наш. Поруч з нами тут живуть діти, і ми маємо вчити  їх любити  природу, відчувати серцем її красу, виховувати бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля. Бо навіть в учнів нашої школи, котрі зросли не на міському асфальті, а в селі, серед природи, знання про навколишнє дуже і дуже обмежені. Першокласники можуть назвати 2-3 дерева, 3-4 пташки, стільки  ж квіток, грибів.
Саме тому ми навчаємо школярів не лише дивитись, а й слухати, доторкаючись, тобто сприймати об’єкти і явища всіма органами чуття: тільки тоді побачене в дитинстві міцно закарбовується в у пам’яті людини. Застосовую для цього насамперед ті форми і методи, що передбачають дослідницьку діяльність учні, самостійне здобування знань. Звичайно, в арсеналі вчителя — гербарії, колекції, навчальні картини, таблиці, ілюстрації  до  книг, листівки, які можна використати з вигадкою і не  без користі. Однак ніщо не замінить  безпосередніх спостережень за навколишнім — під час екскурсій чи в класі, за допомогою натуральних об’єктів. Недарма цей  метод — один з  основних при вивченні  природознавства.
Як правило, екскурсії  пов’язані з сезонними змінами в природі та праці людей  і підпорядковані завданням того чи  іншого розділу програми.
До парку, на  луку, в поле  діти йдуть  натрудженим  осіннім полем, спостерігають за рослинами обабіч дороги. Ось відцвілий молочай, ось петрів батіг.
Називаємо й інші рослини, які зустрічаються нам у полі, на луці. Всі вони будуть згадані на уроці читання, коли опрацьовуватиметься тема »Осінь щедра, осінь золотава…»
Та  чи може дитяча пам’ять одразу осягнути такий потік нової інформації?
Звичайно ж, ні. Тому ми беремо по 2-3 рослини в клас, щоб дізнатися більше про кожну з них, звернувшись до довідників, зокрема  »Трав’янисті рослини» С.С.Морозюка та В.В.Протопопової, а також  енциклопедичного — »Лікарські рослини» М.М.Гродзінського.
Багатий матеріал нагромаджено про лікарські рослини, сходинки до інформатики скачать можна тут. Діти чимало довідалися про історію використання цілющого зілля, про  деякі традиції народної медицини. З допомогою карток вони швидше запам’ятовують різні назви, лікувальні властивості.
Дуже пожвавлює  їхню уяву  версія   походження назви звіробою від  казахського слова »джерамбай», що означає зцілитель ран.
Другу назву мають і  петрові батоги: їх іще називають диким цикорієм. Молоді листки цієї рослини їстівні, в них  міститься вітамін С, каротин, інші необхідні для організму речовини. Потовщені корені цикорію використовуються, як замінник кави. А ще ця рослина — барометр: її кошики  на дощ не розкриваються і тим самим захищають пилок від намокання.
Під час осінньої  екскурсії в парк серед дерев учні  побачили кущі. Та назвати змогли тільки шипшину. Не одного з сільських дітей бабуся поїла  цвітом бузини при кашлі, але вперше почули, що свіжозрізане молоде листя цієї рослини, прикладене до хворих місць, здатне втамувати біль, і цими ж лисками, звареними у молоці, лікують опіки й попрілості. Тому,  використавши  довідкову літературу  і  малюнки  ягід осіннього лісу, ми виготовили спеціальні картки.
Окрім звичного домашнього завдання, діти мали підготувати опис тієї рослини, якою зацікавились, прочитати матеріал, щоб на наступному уроці розповісти всьому класу.
Минув час — і всі діти  дізналися про цілющі властивості горобини, калини, чорної бузини, глоду, терну, які ростуть у нашій місцевості.
Ці знання в наступних класах розширюються, доповнюються. Так, третьокласникам  розповідаємо, що калина є символом  любові до рідного краю, до неньки України. Це пам’ять про матір, про тих, хто не повернувся до рідного дому. Чимало пісень, загадок, легенд про калину знайшли самі діти. Тож ознайомлення з кущем вийшло далеко за межі курсу з природознавства.
Наступну заочну екскурсію  в ліс(бо лісу немає поблизу села) ми присвятили збиранню грибів. Розглядаємо малюнки, ігри, загадки, закріплюємо знання про гриби, правила їх збирання.
Тільки — но пригріє весняне сонце — знову заочно вирушаємо до лісу. Цього разу, щоб  ознайомитись з ранньоквітучими  рослинами, закріпити правила поведінки  на лоні природи.
Ознайомлюються діти з ранньоквітучими рослинами: гусячою цибулькою, анемоною, медункою, шафраном, сон, рястом з карток і малюнків.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *